- нахабний
- -а, -е.Який діє зухвало, безцеремонно, порушуючи моральні норми і не зважаючи на ставлення до цього інших. || Який виражає зухвалість, безцеремонність.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
нахабний — (який чинить, поводиться непристойно, зарозуміло, не додержує морально етичних норм), зухвалий, безцеремонний, нецеремонний, безпардонний, розперезаний; нахрапистий, хамський, хамовитий … Словник синонімів української мови
нахабний — прикметник … Орфографічний словник української мови
нахабність — ності, ж. 1) Властивість за знач. нахабний. 2) Нахабний вчинок, нахабна поведінка … Український тлумачний словник
безцеремонний — (який не дотримується правил пристойности), розв язний, нахабний, зухвалий, розперезаний Див. тж. нахабний … Словник синонімів української мови
безпардонний — а, е, розм. Дуже розв язний; грубий, нахабний, занадто набридливий; безцеремонний … Український тлумачний словник
безчельний — а, е, діал. Безсоромний, нахабний … Український тлумачний словник
збидлений — а, е, лайл. Дієприкм. пас. мин. ч. до збидлитися. || Хамовитий, нахабний … Український тлумачний словник
знахабнілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до знахабніти. 2) у знач. прикм. Те саме, що нахабний … Український тлумачний словник
зухвалий — а, е. 1) Який не виявляє належної поваги, пошани до кого , чого небудь. || Який виражає неповагу (про погляд, очі і т. ін.). || Дуже грубий, нахабний. 2) Відчайдушно сміливий … Український тлумачний словник
напришкуватий — а, е, діал. Зухвалий, нахабний … Український тлумачний словник